© Facebook Naim Balidemaj
У віці 90 років помер один із найвпливовіших албанських інтелектуалів культурного та наукового середовищі Албанії, Косова та ширшого балканського регіону сучасності — академік Реджеп Косія. Невдовзі після повідомлення про його відхід було оприлюднено особистий лист-заповіт, адресований його онукові Вал’єту. Документ, датований 30 квітня 2016 року та підписаний у Приштині, став своєрідним підсумком життєвих переконань ученого. У листі Косія чітко окреслює свої останні побажання: він просить поховати його без релігійних обрядів, без офіційних церемоній і без участі медіа. «Я жив просто і хочу бути похований так само просто», — зазначає він, підкреслюючи послідовність своїх принципів навіть після смерті. У листі Косія наголошує, що все своє життя присвятив свободі, національному єднанню та демократичному розвитку албанського суспільства. Він пише, що не відчуває боргу перед Албанією чи Косовом, а оцінку його внеску, за його словами, мають дати майбутні покоління дослідників. Лист завершується короткою, але символічною фразою: «Я помираю спокійно».
Реджепа Косія народився 1936 року в Чорногорії (тодішня Югославія). Його діяльність охоплювала кілька ключових напрямків — літературу, літературну критику, історію літератури, публіцистику та політичну думку. Він був автором численних наукових і художніх праць, серед яких особливе місце займає роман «Смерть приходить до мене з таких очей» (1974), який вважається одним із найважливіших творів модерністської албанської прози. Його наукова праця «Історія албанської літератури: романтизм» (1977) стала базовим дослідженням для кількох поколінь студентів і дослідників. Косія розглядав літературу не лише як естетичне явище, його підхід поєднував літературознавство з аналізом політики, культури та національної ідентичності.
Last will of Albanian intellectual Rexhep Qosja made public
One of the most influential Albanian intellectuals of the modern era, academic Rexhep Qosja, has died at the age of 90. He played a significant role in the cultural and academic life of Albania, Kosovo and the wider Balkan region. Shortly after news of his passing, a personal testamentary letter addressed to his grandson, Valjet, was made public. The document, dated April 30, 2016, and signed in Pristina, serves as a reflection of the scholar’s lifelong convictions. In the letter, Qosja clearly outlines his final wishes, asking to be buried without religious rites, official ceremonies or media presence. “I have lived simply and wish to be buried just as simply,” he wrote, underscoring the consistency of his principles even in death. He also emphasised that he had devoted his life to freedom, national unity and the democratic development of Albanian society. He stated that he did not feel indebted to either Albania or Kosovo, adding that the full assessment of his contribution should be left to future generations of scholars. The letter concludes with a brief yet symbolic phrase: “I die in peace.”
Rexhep Qosja was born in 1936 in Montenegro, then part of Yugoslavia. His work spanned several key fields, including literature, literary criticism, literary history, public commentary and political thought. He authored numerous scholarly and literary works, among them the novel Death Comes to Me from Such Eyes (1974), widely regarded as one of the most important works of Albanian modernist prose. His academic study History of Albanian Literature: Romanticism (1977) became a foundational text for generations of students and researchers. Qosja viewed literature not merely as an aesthetic phenomenon; his approach combined literary scholarship with the analysis of politics, culture and national identity.
198